ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
(1845—1907)
ХАЗЯЇН
Дійові люди:
Терентій Гаврилович
Пузир —хазяїн, мільйонер.
Марія Іванівна —його жінка.
Соня —їх дочка.
Феноген —права рука хазяїна.
Маюфес —фактор [посередник].
Павлина —кравчиха з города.
Зеленський,
Ліхтаренко —економи.
Куртц —шахмейстер [спеціаліст з розведення овець]. Петро Петрович
Золотницький — родовитий багатий пан.
Калинович —учитель гімназії.
Зозуля —помічник Ліхтаренків.
Лікар.
Харитон —розсильний.
Петро. Дем'ян. Дівчина. Юрба робітників.
ДІЯ ПЕРША
Кабінет
Ява І—II
До кабінету заходить помічник хазяїна Феноген з халатом у руках. Слідом входить Маюфес, посередник при укладанні торгових угод, давній знайомий Феногена. Феноген жартівливо звертається до Маюфеса, що той, мовляв, усе грошики загрібає. Фактор віднікується, а Феноген нагадує йому, що він же купив чудовий будиночок. Маюфес заперечує, що за ці роки інші уже собі не будинок купили, а палати. Потім вони починають розмовляти про халат Пузиря.
Ф е н о г е н. Халат мільйонера! Бачите, як багатіють. Ще отакий є кожух, аж торохтить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха, повірите, смердить! Он, як люди багатіють, учіться!
І розповідає зі сміхом, що колись хазяїна в такому кожусі не пустили в земський банк. На це Маюфес відповів, що Терентія Гавриловича і в рогожі пізнають. Феноген просить Маюфеса підшукати йому для купівлі землю, десятин п'ятсот, ближче до вокзалу.
Ява III
Входить Зеленський, економ, і сам до себе говорить, що доводиться поклонятися передхолопами, бо вони силу мають, можуть наговорити хазяїнові зайве, отже, треба піддобритися.
І просить Феногена, який зайшов, замовити слово за нього перед хазяїном:
— Терентій Гаврилович гнів на мене має, і я боюсь, щоб мене не перевели в Чагарник на місце Ліхтаренка; а там менше жалування, у мене сім'я...
Феноген, побачивши, що Зеленський дістає гроші, починає ніби підмовлятися, мовляв, «Знаєте, який наш хазяїн, часом, щоб не подумав, що ви мене підкупили, у нього честь — перше всього!»
Зеленський умовляє його, що «дурно ніхто нічого не робить; ви для мене, я для вас». Феноген погоджується, кажучи, що він гроші ніби позичає, і якщо нічого корисного не вийде — віддасть.
Ява IV
Феноген лічить гроші і з задоволенням думає:
— Якби не давали, то я б і не брав. А коли дають — бери! І сам хазяїн наш усіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть — тягни!
Так і сам Пузир розбагатів, то ж тут і гріха немає.
ЯваV
Феноген віддає халат дружині і дочці хазяїна, щоб вони його скоріше підлатали й зашили. Жінки беруться до роботи; Марія Іванівна просить кравчиню з міста зняти мірку і зшити халат чоловікові на іменини, бо сам він відмовляється купити новий.