ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 
(1845—1907) 

ХАЗЯЇН 

      Дійові люди: 
      Терентій Гаврилович 
      Пузир —хазяїн, мільйонер. 
      Марія Іванівна —його жінка. 
      Соня                             —їх дочка. 
      Феноген                       —права рука хазяїна. 
      Маюфес                       —фактор [посередник]. 
      Павлина                       —кравчиха з города. 
      Зеленський, 
      Ліхтаренко           —економи. 
Куртц                             —шахмейстер [спеціаліст з розведення овець]. Петро Петрович 
      Золотницький       — родовитий багатий пан. 
      Калинович                     —учитель гімназії. 
      Зозуля                           —помічник Ліхтаренків. 
      Лікар. 
      Харитон                         —розсильний. 
      Петро. Дем'ян. Дівчина. Юрба робітників. 
       
      ДІЯ ПЕРША 
      Кабінет 
       
      Ява І—II 
       
      До кабінету заходить помічник хазяїна Феноген з халатом у руках. Слідом входить Маюфес, посередник при укладанні торгових угод, давній знайомий Феногена. Феноген жартівливо звертається до Маюфеса, що той, мовляв, усе грошики загрібає. Фактор віднікується, а Феноген нагадує йому, що він же купив чудовий будиночок. Маюфес заперечує, що за ці роки інші уже собі не будинок купили, а палати. Потім вони починають розмовляти про халат Пузиря. 
      Ф е н о г е н. Халат мільйонера! Бачите, як багатіють. Ще отакий є кожух, аж торохтить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха, повірите, смердить! Он, як люди багатіють, учіться! 
      І розповідає зі сміхом, що колись хазяїна в такому кожусі не пустили в земський банк. На це Маюфес відповів, що Терентія Гавриловича і в рогожі пізнають. Феноген просить Маюфеса підшукати йому для купівлі землю, десятин п'ятсот, ближче до вокзалу. 
       
      Ява III 
       
      Входить Зеленський, економ, і сам до себе говорить, що доводиться поклонятися передхолопами, бо вони силу мають, можуть наговорити хазяїнові зайве, отже, треба піддобритися. 
      І просить Феногена, який зайшов, замовити слово за нього перед хазяїном: 
      — Терентій Гаврилович гнів на мене має, і я боюсь, щоб мене не перевели в Чагарник на місце Ліхтаренка; а там менше жалування, у мене сім'я... 
      Феноген, побачивши, що Зеленський дістає гроші, починає ніби підмовлятися, мовляв, «Знаєте, який наш хазяїн, часом, щоб не подумав, що ви мене підкупили, у нього честь — перше всього!» 
      Зеленський умовляє його, що «дурно ніхто нічого не робить; ви для мене, я для вас». Феноген погоджується, кажучи, що він гроші ніби позичає, і якщо нічого корисного не вийде — віддасть. 
       
      Ява IV 
       
      Феноген лічить гроші і з задоволенням думає: 
      — Якби не давали, то я б і не брав. А коли дають — бери! І сам хазяїн наш усіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть — тягни! 
      Так і сам Пузир розбагатів, то ж тут і гріха немає. 
       
      ЯваV 
       
      Феноген віддає халат дружині і дочці хазяїна, щоб вони його скоріше підлатали й зашили. Жінки беруться до роботи; Марія Іванівна просить кравчиню з міста зняти мірку і зшити халат чоловікові на іменини, бо сам він відмовляється купити новий.