Степан Руданський - Павло Полуботок (сторінка 4)

                            І за нього своє слово 
                            Царськеє давали. 
                            Та й ти давав, ясний царю, 
                            Як ізбирав раду, 
                            Як давав нам у гетьмани 
                            Пана Скоропаду14 
                            Чого ж тепер на Вкраїні 
                            Воєводи .стали, 
                            Чого права козацькії 
                            И вольності пропали?!" 
                            Незабаром за послами 
                            Й Павло прибуває 
                            І з Чарнишем і Савичем 
                            К царю підступає. 
                            Підступає, дає листи, 
                            Просить за Вкраїну, 
                            Але, знати, й Павло прибув 
                            В лихую годину: 
                            Ані Петро, ні бояри 
                            За нього не дбали, 
                            Його листи за Вкраїну 
                            Під сукном лежали. 
                            І чекає Павло місяць, 
                            Ба й другий чекає, 
                            Ба й чекає місяць третій - 
                            Цар не закликає. 
                            "Почекай же, - Павло каже, 
                            Їдна мені доля, 
                            Але стане й тобі хроном 
                            Козацькая воля". 
                            І останнє своє слово 
                            Цареві готовить; 
                            І приходить з старшиною 
                            І до нього мовить: 
                            "Знаю й бачу тепер, царю, 
                            Що ти без причини 
                            Підійнявся на погибель 
                            Мої України. 
                            І всі царськії укази 
                            Хочеш попалити,